Одна з найбільш невибагливих наших риб. Водиться в ставках, озерах, тихих зарослих річках, в торф’яних кар’єрах і навіть в болотах. У посушливу пору, якщо водойма повністю пересихає, карась заривається в мул на глибину до 70 см і там ‘перечікує. Існує два види, а точніше, дві породи карася: круглий, або золотий, і довгастий, або срібний. Ні того ні іншого не сплутаєш ні з якою іншою з наших риб.
Тіло золотого карася – високе, дещо округле, сплющене з боків, але тим не менш досить товсте. Колір луски – буро-золотистий або червонувато-золотистий з невеликим посвітленням до черева. У срібного карася тулуб більш подовжений; спина не робить від голови таку круту дугу, як у золотого карася; досить велика луска на ньому – сріблястого кольору, іноді – з чорнуватим відтінком; хвостовий плавець помітно роздвоєний.
